Даний модуль зосереджений на профілактиці та лікуванні гіпотермії за допомогою методів, які можна застосувати в польових умовах.
Як бойовому медику - першому медичному працівнику, який надає допомогу пораненому та розпочинає більш складне лікування в рамках безперервної допомоги на догоспітальному етапі - вам важливо розуміти ролі та обов’язки немедичного персоналу (всіх військовослужбовців (ASM) та бійців-рятувальників (CLS)), який може здійснювати оцінку поранених і надавати допомогу/асистувати в проведенні профілактики та лікування гіпотермії в догоспітальних умовах.
У даному модулі є 2 теоретичні навички та 1 практична навичка.
Теоретичні навички включають визначення прогресивних стратегій, показів та обмежень у проведенні профілактики гіпотермії в пораненого на етапі Допомоги в польових умовах (TFC), а також визначення пасивних методів профілактики гіпотермії в пораненого.
Практичні навички полягають в тому, щоб продемонструвати активні та пасивні методи зовнішнього зігрівання для запобігання гіпотермії в пораненого з травмою.
Бойовому медику дуже важливо вміти розпізнавати гіпотермію, розуміти, що це серйозна проблема для пораненого з травмою чи опіками, а також вміти успішно запобігати виникненню гіпотермії та/або лікувати її.
Профілактика та лікування гіпотермії - це етап «H» у послідовності MARCH PAWS (до цього етапу входять також травми голови).
Пам’ятайте, що зараз ви перебуваєте у фазі TFC, яка дає вам відносну безпеку та час, щоб розширити фокус оцінки та надання допомоги від негайної зупинки загрозливої для життя кровотечі до лікування інших травм і запобігання потенційно небезпечним для життя ускладненням, включаючи профілактику та лікування гіпотермії.
Гіпотермія є значним ризиком для постраждалих із травмами та опіками. Це - незалежний предиктор смертності. Гіпотермія може виникнути незалежно від температури навколишнього середовища, саме тому рішучі дії щодо профілактики та лікування є важливими елементами допомоги всім постраждалим в умовах бойових дій. Доведена ефективність простих втручань у зниженні кількості випадків гіпотермії на догоспітальному етапі. Пам’ятайте, що профілактика та лікування гіпотермії – це не лише збереження тепла та комфорту пораненого, ці заходи дійсно можуть допомогти врятувати йому життя.
Гіпотермія - це зниження внутрішньої температури тіла. Це може статися тоді, коли людина занадто довго перебуває на холодному повітрі чи у воді, і здатність її організму виробляти тепло в таких умовах є недостатньою. Крім того, у пацієнтів із травмами гіпотермія є наслідком порушення терморегуляції тіла внаслідок кровотечі та шоку, і може спостерігатися навіть в умовах дуже теплого середовища.
Гіпотермія є результатом поєднання факторів зовнішнього середовища та фізіологічної реакції на крововтрату.
Фізіологічний вплив навіть невеликого зниження внутрішньої температури тіла (нижче 36 градусів за Цельсієм або 96,8 градусів за Фаренгейтом) детально задокументований і може значно збільшити смертність при травмах і опіках.
Ацидоз, коагулопатія та гіпотермія, що виникають одночасно у постраждалого з травмою, називають летальною тріадою.
Як зазначалося раніше, функції каскаду згортання крові при гіпотермії порушуються, а подальша втрата крові внаслідок коагулопатії, у свою чергу, призводить до посилення гіпотермії.
Раннє розпізнавання та запобігання гіпотермії є дуже важливим під час оцінки травми та наданні допомоги. Постійно пам’ятайте про ризик розвитку гіпотермії під час перебування в холодному, вологому та вітряному середовищі.
Гіпотермія впливає на всі органи і системи людського організму. Навіть при легкому переохолодженні порушуються функції головного мозку та когнітивні процеси. Постраждалий внаслідок переохолодження може мати сплутану свідомість, бути дезорієнтованим і мати невиразне мовлення.
Під час легкої гіпотермії постраждалі можуть тремтіти. Тремтіння генерує тепло для тіла. При помірній або важкій гіпотермії, коли внутрішня температура тіла досягає приблизно 32 градусів за Цельсієм (або 90 градусів за Фаренгейтом), тіло втрачає здатність тремтіти.
Легка і помірна гіпотермія призводить до збільшення діурезу, що може спричинити зневоднення.
При помірній і важкій гіпотермії сповільнюється дихання, а при важкій гіпотермії пригнічується робота дихального центру стовбура мозку (знижується респіраторний драйв, тобто здатність дихального центру ініціювати вдих).
Пам’ятайте, що ВСІ постраждалі з травмою, які перебувають у стані шоку (або є ризик розвитку шоку), мають високу ймовірність розвитку гіпотермії, спричиненої травмою, навіть якщо перебувають у теплому середовищі.
Гіпотермія є однією з ланок «смертельної тріади» при травмі. Кровотеча та шок призводять до гіпоперфузії тканин. Це викликає гіпотермію, ацидоз і коагулопатію, що в свою чергу призводить до збільшення крововтрати та поглиблення тяжкості геморагічного шоку. Це порочне коло призводить до підвищення смертності серед травмованих. Постраждалі з опіками також мають підвищений ризик переохолодження.
Іншими словами, запобігайте та/або лікуйте гіпотермію!
Фактори навколишнього середовища (вітер, низька температура повітря, опади тощо), сприяючи гіпотермії, лише погіршують ситуацію.
Беручи до уваги фізичні принципи теплообміну, можна сказати, що набагато легше запобігти гіпотермії, ніж лікувати її. Вдавайтеся до ранніх і рішучих заходів профілактики гіпотермії якомога швидше після поранення. Профілактика гіпотермії у поранених є важливою частиною допомоги, а прості втручання є доведено ефективними в зниженні випадків гіпотермії під час оцінки, лікування та тривалої евакуації постраждалих із травмами.
На додаток до рішучих кроків, вжитих на ранній стадії для запобігання подальшої втрати тепла тілом, якщо можливо, постраждалих із травмами та опіками слід зігрівати активними методам (використовуючи джерело зовнішнього тепла).
Зведіть до мінімуму вплив на пораненого низької температури землі, вітру та повітря. Якнайшвидше помістіть ізоляційний матеріал між постраждалим і будь-якою холодною поверхнею. Залишіть захисне спорядження на пораненому або біля нього, якщо це можливо. Замініть мокрий одяг на сухий, якщо це можливо, і захистіть від подальшої втрати тепла.
Покази до профілактики гіпотермії
УСІ постраждалі з травмою, що перебувають у стані шоку (або є ризик розвитку шоку), мають високу ймовірність розвитку гіпотермії, спричиненої травмою, навіть якщо перебувають у теплому навколишньому середовищі – гіпотермії необхідно активно запобігати, починаючи з надання допомоги на місці отримання поранення, через підвищення ризику смертності від зниження температури тіла <35,6°C (<96°F).
Коли температура пацієнтів з гіпотермією (внутрішня температура <28°C [82,4°F]) стає нижчою за порогове значення для тремтіння (~30°C [86°F]), утворення тепла припиняється. Таким чином, пацієнти з первинною гіпотермією продовжуватимуть охолоджуватися, і не зможуть самостійно зігрітися без зовнішнього тепла, навіть якщо вони добре ізольовані від навколишнього середовища; це особливо актуально для пацієнтів з травмами.
Під час надання допомоги при травмах на догоспітальному етапі введення знеболювальних препаратів, таких як кетамін, опіоїди та бензодіазепіни, згідно з Настановами TCCC, може припинити тремтіння, ще більше посиливши гіпотермію.1,2
Обмеження при профілактиці/лікуванні гіпотермії можуть включати:
Профілактика гіпотермії
На додаток до рішучих кроків, вжитих на ранній стадії для запобігання подальшій втраті тепла тілом, якщо можливо, постраждалих із травмами та опіками слід активно зігрівати (використовуючи джерело зовнішнього тепла).
Якщо використовується набір для гіпотермії, помістіть пораненого по центру на зовнішню гідроізоляційну оболонку.
Якщо комерційна зовнішня гідроізоляційна оболонка недоступна, розмістіть пораненого в центрі імпровізованого водонепроникного покриття (рятувальна термоізоляційна ковдра, поліетиленовий (тарпауліновий) тент, пончо-лайнер (утеплений дощовик), водонепроникний чохол від спальника, мішок санітарний (для тіла) тощо).
Якщо пристрій для активного зігрівання доступний, то, для його активації, відкрийте упаковку, вийміть його та розгорніть для контакту з повітрям (відповідно до вказівок виробника). Покладіть пристрій для активного зігрівання на пораненого, накривши передню поверхню тулуба та ділянки під руками. Пристрій для активного зігрівання не слід класти безпосередньо на шкіру, щоб не спричинити опіки.
Оберніть гідроізоляційну оболонку (або інші імпровізовані водонепроникні матеріали) повністю навколо пораненого, включно з головою, і закріпіть за допомогою клейкої стрічки, якщо необхідно, переконавшись, що ви не закриваєте обличчя пораненого.
Будь-який імпровізований засіб гідроізоляції слід якомога швидше замінити якісним водонепроникним чохлом, коли будуть доступні додаткові матеріали. Намагайтеся за кожної можливості покращувати свої заходи з профілактики гіпотермії.
Під час планування та підготовки до бойового завдання слід попередньо підготувати термоізоляційний водонепроникний чохол із зовнішнім пристроєм для активного зігрівання, щоб замінити ним засоби захисту від гіпотермії без ізоляційних властивостей.
Важливо продовжувати спостерігати за пораненим щодо виникнення загрозливих для життя станів і захистити його від подальшого впливу вітру та опадів під час очікування на евакуацію.
УВАГА: не накладайте самонагрівну ковдру безпосередньо на оголену шкіру, щоб не спричинити опіків. Джерела для активного зігрівання можуть спричинити опіки першого-третього ступеня при накладанні безпосередньо на шкіру. Ці ушкодження можуть виникнути через неправильне використання пристроїв або стати результатом неочікуваних наслідків застосування. Холодна шкіра зі зниженим кровообігом дуже сприйнятлива до ураження внаслідок впливу тиску чи нагрівання. Слід дотримуватися інструкцій виробника та помістити захисний шар матеріалу між джерелом тепла та шкірою, щоб запобігти опікам.
Пасивні методи лікування гіпотермії зберігають тепло тіла пораненого та запобігають подальшій його втраті. Таке лікування не забезпечує зворотного зростання температури тіла.
Помістіть пораненого по центру на гідроізоляційну оболонку. Якщо комерційна зовнішня гідроізоляційна оболонка недоступна, розмістіть пораненого в центрі імпровізованого водонепроникного покриття (рятувальна термоізоляційна ковдра, поліетиленовий (тарпауліновий) тент, пончо-лайнер (утеплений дощовик), водонепроникний чохол від спальника, мішок санітарний (для тіла) тощо).
Якщо пристрій для активного зігрівання недоступний, загорніть пораненого у матеріал для пасивного зігрівання (ковдру, пончо-лайнер, спальний мішок тощо), включаючи голову.
Оберніть гідроізоляційну оболонку (або інші імпровізовані водонепроникні матеріали) повністю навколо пораненого, включно з головою, і закріпіть за допомогою клейкої стрічки, якщо необхідно, переконавшись, що ви не закриваєте обличчя пораненого.
Засоби для пасивного зігрівання та будь-який імпровізований засіб гідроізоляції слід якомога швидше замінити засіб для активного зігрівання та якісний термоізоляційний водонепроникний чохол, коли стануть доступні додаткові матеріали.
Під час планування та підготовки до бойового завдання слід попередньо підготувати термоізоляційний водонепроникний чохол із зовнішнім пристроєм для активного зігрівання, щоб замінити ним засоби захисту від гіпотермії без ізоляції.
Важливо продовжувати спостерігати за пораненим щодо виникнення загрозливих для життя станів і захистити його від подальшого впливу вітру та опадів під час очікування на евакуацію.
«Є докази того, що імпровізоване обгортання при лікуванні гіпотермії є ефективним, якщо використовувати спальний мішок для низьких температур у поєднанні з джерелом обігріву, внутрішньою гідроізоляційною оболонкою і зовнішнім водонепроникним чохлом». (Bennett 2020)
Проте, як зазначають автори статті Аллена, використовувані умови тестування не відповідали суворій моделі холодового стресу – крім того, успіх імпровізованих пристроїв залежить від якості використовуваних матеріалів та навичок того, хто це робить.
Слайд 15
PDF КАРТКА ПРАКТИЧНОЇ НАВИЧКИ Активні/пасивні методи профілактики і лікування гіпотермії
Підведемо підсумки. Тепер ви повинні вміти визначити, що таке гіпотермія та обговорити активні та пасивні методи профілактики та лікування гіпотермії.
Гіпотермія — це зниження внутрішньої температури тіла внаслідок зовнішніх факторів навколишнього середовища та/або кровотечі та шоку.
Гіпотермія у пацієнтів з травмою є незалежним предиктором смертності.
Гіпотермія є важливим питанням навіть у спекотних умовах, оскільки кровотеча та шок можуть спричинити значну гіпотермію у постраждалого
Активні методи лікування/профілактики гіпотермії є методом вибору (якщо вони доступні); вони передбачають зовнішнє зігрівання пораненого
Пасивні методи лікування/профілактики гіпотермії можуть використовуватися, коли активні методи недоступні. Пасивні методи зігрівання не забезпечують зворотного підвищення температури тіла
Крім цього, пам’ятайте, що гіпотермія може призвести до смерті постраждалого (навіть у спекотному середовищі), і їй легше запобігти, ніж лікувати.
Не дайте своєму постраждалому замерзнути!
Щоб завершити цей модуль, перевірте вивчене за допомогою запитань, поданих нижче (відповіді знаходяться під зображенням).
Відповіді
Чому важливо здійснювати профілактику/лікування гіпотермії у постраждалого?
Навіть незначне зниження температури тіла може спричинити порушення згортання крові та збільшити ризик смертельної кровотечі.
Постраждалі в стані шоку не можуть ефективно генерувати тепло.
Уникайте «смертельної тріади»
Правда чи неправда: Гіпотермія не є проблемою у спекотних умовах?
Неправда. Навіть у спекотному середовищі постраждалий із травмою або опіком може переохолодитися через кровотечу і шок. Профілактика та лікування гіпотермії є важливим питанням у всіх травмованих.
Яка різниця між активними і пасивними методами лікування гіпотермії?
Активні методи лікування гіпотермії передбачають використання зовнішніх джерел тепла для зігрівання постраждалого.
Пасивні методи лікування гіпотермії не дають постраждалому надалі втрачати тепло, але і не зігрівають постраждалого й не забезпечують зворотного підвищення температури тіла.
Ви можете обговорити цей матеріал на форумі ТССС
