8. Медична допомога в тактичних умовах. Антибіотики

Моксифлоксацин має широкий спектр дії та вбиває більшість бактерій. Має кілька побічних ефектів. Дайте якомога швидше після усунення небезпечних для життя станів. Зволікання з призначенням антибіотика підвищує ризик ранових інфекцій.

• Ертапенем для в/м введення слід розбавити лідокаїном (ампула 1 г ертапенему з 3,2 мл 1% лідокаїну без адреналіну).
• ВМ введення здійснюється глибоко в м’язову масу (сідниця, латеральна частина стегна).
• Розчин слід ввести ВМ протягом 1 години після приготування.
• ВВ інфузія здійснюється протягом 30 хвилин.

Ці ліки повинні носити з собою ВСІ військові підрозділу і самостійно вживати якомога швидше після поранення.

Перевірте бійців підрозділу на наявність медикаментозної алергії!

Пацієнти з алергією на аспірин або інші нестероїдні протизапальні засоби не повинні використовувати мелоксикам.

Пацієнтам з алергією на фторхінолони, пеніциліни або цефалоспорини можуть знадобитися альтернативні антибіотики, які повинні підбиратися медперсоналом підрозділу на етапі попереднього розгортання.

За наявності сумнівів зверніться до лікаря підрозділу.

Медичний догляд за пораненими в тактичних умовах повинен включати профілактичне застосування антибіотиків у випадку будь-яких відкритих ран. Ця стаття рекомендує пероральний гатіфлоксацин як антибіотик першого вибору, бо він зручний у транспортуванні та застосуванні, має широкий спектр дії і відносно сприятливий профіль побічних ефектів. Як моксифлоксацин, так і гатіфлоксацин є фторхінолонами четвертого покоління, мають покращений спектр активності та призначаються у формі однієї дози 400 мг раз на добу. Завдяки подібності обидва є хорошим вибором як пероральний антибіотик для використання на полі бою. Оскільки гатіфлоксацин був виведений з ринку FDA
(Управління з контролю якості харчових продуктів і медикаментів) у 2008 році, пероральним антибіотиком першого вибору для поранених з відкритими ранами залишається моксифлоксацин.

Для тих, хто не може приймати пероральні антибіотики через непритомність, проникну абдомінальну травму або шок, рекомендується внутрішньовенний цефотетан завдяки тривалішій дії, ніж у цефоксітину. Хоча цефоксітин і цефотетан мають схожу ефективність і зіставну вартість, триваліший період напіввиведення робить цефотетан кращим вибором для використання військовими санітарами та медиками. Цефоксітин залишається хорошою альтернативою як препарат другого вибору.

На момент написання статті керівні принципи Медичної допомоги в тактичних умовах (TCCC) широко застосовувалися силами спеціальних операцій з відмінними результатами. Однак, вони не були поширеними серед звичайних підрозділів. У цій статті розглядається застосування керівних принципів TCCC в механізованому піхотному підрозділі в операції Іракська свобода 1.

Антибіотики призначали всім пораненим з відкритими ранами, навіть у разі незначних осколкових ран. У жодного пораненого не виникли ранові інфекції. Хоча рекомендовані в керівництві TCCC антибіотики були відсутні, проте знайшлися відповідні замінники. Солдати, які могли приймати пероральні ліки, отримували левофлоксацин, зручний у використанні завдяки призначенню один раз на добу. Поранені, які не могли приймати ліки перорально, отримували цефазолін в/в при пораненнях кінцівок і цефтріаксон в/в при абдомінальних травмах.