У цьому модулі обговорюється надання допомоги при переломах у польових умовах, висвітлюючи вашу роль як бойового медика.
У цьому модулі обговорюється надання допомоги при переломах в польових умовах, висвітлюючи ваші обов’язки як бойового медика в цьому процесі. На курсах підготовки для всіх військовослужбовців та бійців-рятувальників вчать немедичний персонал основних технік шинування, але, як бойовий медик, ви вивчите додаткові методи, які дозволять вам накладати різні види шин або забезпечувати нагляд за бійцями-рятувальниками під час того, як вони накладають шини.
У даному модулі є 1 теоретична та 2 практичні навички, які базуються на твердженні з Настанов ТССС щодо накладання шин, яке звучить як “накладіть шини на переломи та перевірте пульс”.
Ви навчитеся виявляти ознаки ймовірного перелому і розрізняти види переломів. Крім того, ви демонструватимете базову допомогу при переломах, включно з накладанням гнучких та імпровізованих жорстких шин.
Залежно від завдання підрозділу, ви також можете пройти додаткову підготовку з надання допомоги при переломах, і тоді ви повинні будете продемонструвати додаткові методи накладання шин.
Шинування переломів - це етап “S” у послідовності MARCH PAWS.
Переломи кінцівок або кісток грудної клітки, зазвичай, частіше виявляються та легше діагностуються, ніж переломи таза чи хребта. Як обговорювалося в модулі про кровообіг, пристрій для компресії таза показаний кожному пораненому, який зазнав сильного удару тупим предметом або вибухової травми, і має біль в ділянці таза, ампутовану чи майже ампутовану нижню кінцівку, фізикальні дані, що наводять на думку про перелом таза (наприклад, рвані рани чи синці на кісткових виступах тазового кільця, крепітація, деформований чи нестабільний таз, різна довжина ніг), втрату свідомості або шок.
Переломи кінцівок є більш поширеною травмою і мають деякі спільні ознаки. У травматичній ситуації локальний біль і набряк слід трактувати як підозру на перелом, навіть якщо інші симптоми відсутні; хоча, якщо біль є достатньо вираженим, щоб вплинути на використання пораненим кінцівки, то вона може бути зламана, навіть якщо набряк відсутній. Крім того, іноді спостерігається наявність гематоми чи крепітації в ділянці ушкодження або деформація кістки (під шкірою або через відкриту рану). Поранений чи інша особа, яка надавала допомогу, можуть повідомити вам, що вони чули клацання або тріск у момент перелому кістки.
Переломи хребта часто проявляються локалізованим болем у хребті, або болем, що іррадіює в нижні кінцівки, внаслідок подразнення нерва. Такі переломи можуть включати деформацію в ділянці ушкодження, гематому чи крепітацію. У деяких випадках може бути уражена рухова функція, що призведе до часткового або повного паралічу, а чутливість може бути знижена або відсутня. Шини не накладають на переломи хребта, однак постраждалого можна знерухомити в залежності від тактичної ситуації; тому ми не будемо розглядати їх надалі в цьому модулі. Зауважте, що велика кількість поранених бійців має високу терпимість до болю. Крім того, адреналін, який виділився внаслідок травми, може маскувати деякі симптоми протягом певного періоду часу. Отже, дотримуйтесь підходу до лікування болісної чи деформованої кістки як потенційного перелому.
Істотною відмінністю закритого перелому від відкритого є збережена цілісність шкірного покриву над переломом. Якщо цілісність шкіри порушена, тоді перелом вважається відкритим.
Слід також пам’ятати про внутрішню кровотечу в місці перелому. Грубе поводження з ушкодженою кінцівкою може не тільки перетворити закритий перелом у відкритий, але й значно збільшити внутрішню кровотечу з кінців кістки, прилеглої м’язової тканини або пошкоджених судин.
Внутрішня крововтрата у мл на перелом
Потенційна шкода, завдана тканинам, які оточують перелом, при закритому переломі може бути настільки ж значною, як і при відкритому переломі, тому до закритих переломів не слід ставитись з меншою пересторогою. Однак, імовірність контамінації вища при відкритих переломах та потребує додаткових профілактичних заходів. Необхідно попередити кісткову інфекцію, або остеомієліт, який заважає процесу загоєння перелому.
Якщо поблизу можливого перелому є рана(и), то такий перелом вважається відкритим і лікується відповідно. Як правило, кістку, або її кінець, що виступає з рани, не слід умисно вправляти; хоча, іноді кістки повертаються в положення, близьке до норми, після позиціонування кінцівки для шинування чи іммобілізації.
Відкриті переломи не завжди легко виявити у пацієнта з травмою. Хоча кістку, що виступає з рани, добре видно, ушкодження м’яких тканин поблизу перелому/деформації можуть виникнути внаслідок того, що другий кінець кістки пробив шкіру, після чого відступив назад у тканини.
Завжди слідкуйте, щоб усі відкриті поранення були забинтовані, а кровотеча зупинена!
Першочерговими завданнями надання допомоги при переломах та шинування є запобігання подальшій травматизації місцевих тканин або органів, захист нервів і судин, що йдуть паралельно до кісток і забезпечення пораненому більшого комфорту шляхом полегшення болю.
Перед накладанням шини слід визначити місце перелому ушкодженої кінцівки та надати кінцівці нейтрального або функціонального положення.
Пам’ятайте, однією з першочергових цілей накладання шини є запобігання рухам ушкодженої частини тіла; тому краще накладати шину пораненому перед тим, як здійснювати його переміщення, якщо це можливо, оскільки переміщення - це етап, де найчастіше виникає загроза погіршення стану перелому.
На даний момент кровотеча в місці відкритого перелому мала бути вже зупинена (у ході проведення Оцінки травм у тактичних умовах та їх лікування), проте перед тим, як проводити подальші дії, вам слід повторно оцінити місце зупиненої кровотечі.
Слід оцінити пульсацію, колір шкіри, чутливість та довільні рухи кінцівкою (сенсорно-моторну функцію) дистальніше місця перелому, шукаючи будь-які зміни порівняно з неураженою стороною. Навіть, здавалося б, незначний перелом може призвести до пошкодження судинних або нервових структур, які пролягають вздовж кісток, а порушення нейроваскулярного статусу кінцівки впливає на терміновість евакуації з метою збереження кінцівки. Крім того, саме шинування може погіршити дистальний нейроваскулярний статус пораненого, тому необхідно виконати базову (попередню) оцінку для порівняння з оцінкою після накладання шини.
Характерним є розвиток набряку травмованої кінцівки дистальніше перелому, тому будь-які годинники, каблучки, браслети або потенційно стискаючі матеріали слід зняти і закріпити.
При відкритому переломі перед шинуванням на рану слід накласти пов'язку. Якщо є доступ до стерильної або чистої води, і якщо дозволяє тактична ситуація, рану можна промити, щоб видалити сторонні тіла, які можуть бути джерелом інфекції. Але часто це неможливо на етапі допомоги в польових умовах, і рану можна перев’язати як є, щойно кровотечу зупинено.
У деяких випадках травми, не пов’язані з переломом, можуть бути приховані внаслідок накладання шини; тому переконайтеся, що всі рани та пошкодження, які можуть бути прикриті під час шинування, оброблені та задокументовані перед цим.
Завжди іммобілізуйте суглоб проксимально та дистально від місця перелому під час шинування. Є рідкісні випадки, коли це неможливо зробити, але слід докласти всіх зусиль, щоб іммобілізувати обидва суглоби, оскільки рух у суглобі вище чи нижче від перелому призведе до руху в місці перелому, посилюючи біль та спричиняючи додаткове пошкодження.
Як тільки ви наклали шину, обов’язково перевірте пульсацію, моторну та сенсорну (ПМС) функції дистальніше перелому і порівняйте їх з базовою оцінкою, яку ви проводили до накладання шини. Якщо спостерігається погіршення функції, тоді шину необхідно зняти та накласти повторно, переконавшись, що кінцівка знаходиться в анатомічному положенні, а фіксуючі пов’язки не накладені занадто туго.
Попри те, що шинування саме по собі здатне зменшити біль, призначення знеболювальних є доцільним згідно з Настановами ТССС. Призначення антибіотиків показане при будь-якому відкритому переломі.
Розгляньте можливість підвищеного положення кінцівки, щоб зменшити набряк і біль, якщо це тактично можливо. Це не завжди легко зробити, особливо під час транспортування постраждалого. Крім того, подбайте, щоб ремені ношів не чинили безпосередній тиск на ділянку перелому, якщо це можливо, оскільки це створить додатковий біль і може спричинити подальше пошкодження.
Задокументуйте всі дослідження та надану допомогу в Картці пораненого Форма DD 1380 ТССС і прикріпіть її до пораненого.
Почніть з підготовки всіх необхідних матеріалів для шинування, які вам знадобляться перед початком. Щойно ви розпочали процес накладання шини, буде важко перерватись і взяти додаткові матеріали, не починаючи все спочатку. Матеріали для шинування можуть бути гнучкими (формуються по контуру місця перелому) або жорсткими; але принципи шинування однакові як для гнучких, так і жорстких шин. Також вам знадобляться підкладка і матеріали для фіксації шини після її накладання.
За можливості, попросіть бійця-рятувальника допомагати вам. Вони можуть підтримувати травмовану кінцівку під час накладання шини, якщо поранений не може робити це сам, а також можуть допомогти утримувати шину на місці під час її фіксації.
Перш ніж прикладати до ушкодження, виміряйте та/або сформуйте шинувальний матеріал на протилежній (сподіваємось, неушкодженій) кінцівці, якщо це можливо. Це зменшить кількість маніпуляцій у місці травми. Під час формування шини обов’язково залиште доступ для оцінки ПМС (після її накладання).
Як зазначалося раніше, в ідеалі вам потрібно сформувати шину так, щоб травмована ділянка зберігала своє нормальне анатомічне положення. Крім того, шина повинна охоплювати по одному суглобу вище і нижче місця перелому.
Підкладка має важливе значення, як для комфорту постраждалого, так і, в деяких випадках, для належного прилягання шини. Переконайтеся в тому, що всі виямки та порожнини заповнені, щоб запобігти прямому тиску шини на кінцівку, особливо над ділянками, які вже є болісними.
Зафіксуйте шину за допомогою косинок, тиснучих пов’язок/компресійного бандажу, смужок тканини або будь-якої доступної стрічки чи пластиру. Слід застосувати достатній тиск, щоб підтримати шину в необхідному положенні, проте уникайте надмірного тиску під час фіксації. Також заправте усі вільні кінці матеріалів, щоб вони не створювали проблем при транспортуванні пораненого.
Залежно від ситуації, ви також можете розглянути необхідність фіксації верхньої кінцівки до тулуба (в зігнутому під прямим кутом ліктьовому суглобі) за допомогою косинок чи бинтів, щоб допомогти утримувати кінцівку близько до тіла та уникнути непотрібних рухів. Можна використати навіть сорочку пораненого та булавки, щоб виготовити імпровізований слінг (підвісити руку).
Також, як згадувалося раніше, повторно перевірте ПМС пораненого дистальніше від накладеної вами шини та відрегулюйте шину відповідним чином у випадку відхилення значень ПМС від початкових.
Двома найбільш поширеними типами гнучких шин є алюмінієві/металеві шини, покриті з усіх боків пінополіуретаном (на зразок шини SAM®), і дротяні драбинчасті шини. Ці шини стають жорсткими шляхом складання або згинання їх металевого каркасу, тому для стабілізації кістки вони повинні бути сформовані та зігнуті. Просте обгортання ними ділянки травми або суглобів не забезпечить необхідну підтримку. У деяких засобах евакуації використовуються також вакуумні шини. Сформовану шину такого типу накладають на місце перелому, відкачують з неї повітря, після чого шина стає жорсткою.
Однією з переваг, яку мають гнучкі шини порівняно з жорсткими, є те, що їх контур може бути сформований відповідно до травмованої ділянки і зігнутий навколо суглобів під кутом. Це не лише надає жорсткості, необхідної для підтримки перелому, а й мінімізує потребу в надлишковій підкладці, а також часто забезпечує більший комфорт для постраждалого. Тим не менш, гнучкі шини все одно потребують належної підкладки з інших матеріалів, незважаючи на наявність пінополіуретанового шару на їхній поверхні.
Існує безліч форм і способів використання гнучких шин. Для вас важливо потренуватись накладати найбільш поширені типи шин перед тим, як вас відправлять на завдання. Користуйтесь тими ж матеріалами, які будуть у вас на полі бою.
Загалом гнучкі шини добре підходять для більш коротких кісток і шинування під кутом, оскільки додаткові складки та вигини призводять до збільшення жорсткості порівняно з прямою довгою шиною. Тим не менш, кілька гнучких шин можна поєднати та закріпити таким чином, щоб знерухомити перелом довгих кісток.
У даному відео будуть обговорюватись правильні методи накладання гнучких шин під час надання допомоги в польових умовах.
Для жорстких шин можна використати декілька різних типів матеріалів. Деякі з цих матеріалів призначені для шинування, проте часто тактична ситуація змушує імпровізувати.
Все рідше жорсткі шини зустрічаються в сучасних наборах для медичної допомоги та в оснащенні транспортних засобів. Дерев’яні шини, обгорнуті м’якою підкладкою, займають більше місця та є менш універсальними, ніж гнучкі шини. Залежно від бойового завдання підрозділу та стандартних операційних процедур ви можете мати справу також із тракційними шинами. Тракційні шини - це різновид жорстких шин, які здійснюють витягування кінцівки одночасно зі стабілізацією довгих трубчастих кісток. Такі шини широко застосовують при переломах стегнової кістки, коли великі м’язи можуть завадити відновленню нормального анатомічного положення ділянки перелому.
Частіше, у якості жорсткої шини ви будете використовувати щось із навколишнього середовища. Це може бути міцна дерев’яна гілка, шматок деревини, металева або дерев’яна палиця, складений картон або навіть зброя пораненого (переконайтесь, що вона розряджена та безпечна). Довжину предметів не завжди можна буде змінити відповідно до потреб, що може створити проблеми під час накладання, залежно від ділянки шинування. Інша проблема, про яку слід пам’ятати, полягає в тому, що низька відповідність жорстких шин до анатомічних контурів означає, що може знадобитись більша кількість матеріалу для підкладки, тому переконайтеся, що перед накладанням ви підготували підкладку в достатній кількості.
Жорсткі шини добре підходять для довгих кісток (наприклад, при переломах кісток нижніх кінцівок) через міцність матеріалів, що при цьому використовуються. Проте дуже часто кінці шин виступають за межі самої кінцівки, створюючи потенційну небезпеку під час транспортування пораненого. За можливості, слід зробити все, щоб звести до мінімуму пов’язані з цим ризики.
У даному відео будуть обговорюватись правильні методи накладання жорстких шин під час надання допомоги в польових умовах.
Існує декілька поширених помилок при накладанні шини, до яких належать:
Дотримання рекомендованих кроків накладання шини допоможе уникнути цих помилок.
1 PDF Картка практичної навички Накладання гнучкої шини
2 PDF Картка практичної навички Накладання жорсткої шини
У модулі було розглянуто основні принципи шинування під час надання Допомоги в польових умовах.
Ми обговорили виявлення переломів і класифікацію їх як відкритих або закритих. Ми також розглянули основи надання допомоги при переломах, включно з накладанням шин.
Після цього ви продемонстрували накладання гнучких та жорстких шин на станції практичних навичок.
Пам’ятайте, що першочерговими завданнями надання допомоги при переломах та шинування є запобігання подальшій травматизації місцевих тканин або органів, захист нервів і судин, що пролягають паралельно до кісток, і забезпечення пораненому більшого комфорту шляхом полегшення його болю.
Щоб завершити цей модуль, перевірте вивчене за допомогою запитань, поданих нижче (відповіді знаходяться під зображенням).
Відповіді
Які є три завдання надання допомоги при переломах та шинування?
Першочерговими завданнями надання допомоги при переломах та шинування є запобігання подальшій травматизації місцевих тканин або органів, захист нервів і судин, що пролягають паралельно до кісток і забезпечення пораненому більшого комфорту шляхом полегшення його болю.
Правда чи неправда: ПРАВДА: За можливості, під час накладання шини переконайтеся в тому, що суглоби вище та нижче перелому знерухомлені шиною.
Завжди охоплюйте шиною проксимальний та дистальний суглоби до місця перелому.
Що ви повинні перевірити до та після накладання шини?
Пульсація, колір шкіри, чутливість та довільні рухи кінцівкою (сенсорно-моторна функція) повинні бути перевірені до та після накладання шини. Щойно ви наклали шину, обов’язково оцініть повторно пульсацію, моторну та сенсорну функції (ПМС) дистальніше перелому і порівняйте їх з базовими показниками до накладання шини.
Ви можете обговорити цей матеріал на форумі ТССС
