Модуль 22: Серцево-легенева реанімація в польових умовах

У цьому модулі розглядається серцево-легенева реанімація (СЛР) у фазі Допомоги в польових умовах.

Серцево-легенева реанімація в польових умовах

У цьому модулі розглядається серцево-легенева реанімація (СЛР) у фазі Допомоги в польових умовах.

До навчального курсу всіх військовослужбовців і бійців-рятувальників серцево-легенева реанімація (СЛР) не входить. Бойовий медик має вирішувати всі питання щодо серцево-легеневої реанімації під час допомоги в польових умовах згідно з Настановами TCCC.

У цьому модулі є одна теоретична та одна практична навчальна ціль.

Теоретична ціль полягає у визначенні умов та особливостей серцево-легеневої реанімації в польових умовах.

Практична ціль - продемонструвати двосторонню голкову декомпресію грудної клітки в польових умовах.

Початково серцево-легенева реанімація була розроблена як спроба підтримувати перфузію та оксигенацію в пораненого з нормальним об’ємом крові, у якого сталася зупинка серця, до проведення дефібриляції та розширених заходів підтримки серцевої діяльності. СЛP ніколи не вважали ефективним методом надання допомоги при зупинці серця внаслідок травматичної гіповолемії.

Насправді, навіть у цивільних умовах на догоспітальному етапі, за умови що поранений знаходився поблизу травма центру, дослідження неодноразово підкреслювали безперспективність СЛР. Більшість систем екстреної медичної допомоги та професійних товариств рекомендували не проводити серцево-легеневу реанімацію пораненим, які перенесли травматичну зупинку серця на догоспітальному етапі, посилаючись на великі економічні витрати та однаково невдалі результати. Навіть серед постраждалих, яких швидко доставили до відділення екстреної допомоги, з задіяною командою надання допомоги при травмах, та яким була виконана торакотомія, відсоток виживання становив менше 2%.

На полі бою затримка в доставці пораненого до місця надання остаточної допомоги робить імовірність досягнення сприятливого результату ще меншою. Виділення і так обмежених ресурсів на спроби реанімації чи небезпека рятувальникам потрапити під ворожий вогонь під час виконання серцево-легеневої реанімації також ускладнюють ситуацію та створюють ризик негативного впливу на прогноз інших постраждалих. Це додатково підтверджує рішення відмовитися від проведення СЛP пораненим на полі бою.

Настанови TCCC стверджують: «Реанімація на полі бою для постраждалих від вибуху або проникаючої травми, у яких немає пульсу, дихання та інших ознак життя, не буде успішною, і її не слід навіть починати».

Напружений пневмоторакс був визначений як потенційна причина не пов’язаної з гіповолемією зупинки кровообігу в постраждалих з травмою, як у цивільних, так і у військових дослідженнях і ретроспективних оглядах.

Дані, що підкреслюють покращення прогнозу пораненого при голковій декомпресії грудної клітки, здебільшого зосереджені на поранених, у яких не було зупинки кровообігу, але є деяка ретроспективна інформація, яка підтверджує її користь також і у поранених без пульсу. Наприклад, в одному ретроспективному дослідженні 20 330 викликів парамедиків, що проводять розширену серцево-легеневу реанімацію, 12 пацієнтам із зупинкою серця була виконана голкова декомпресія грудної клітки, і у трьох із них відновився серцевий викид.

Також є поодинокі повідомлення про успіх, включно з пораненим під час атаки з саморобним вибуховим пристроєм у 2011 році, коли поранений був без свідомості внаслідок закритої черепно-мозкової травми. Його стан погіршився, а життєві показники перестали визначатися під час допомоги на догоспітальному етапі. Після проведення двосторонньої голкової декомпресії у відділенні екстреної допомоги спостерігався вихід повітря зліва (внаслідок лівобічного напруженого пневмотораксу) з подальшим відновленням життєвих показників.

Бюро медичної експертизи Збройних Сил США також виявило недіагностований напружений пневмоторакс під час розтину тіл загиблих під час останніх збройних конфліктів.

Ґрунтуючись на цій інформації, декілька авторів та експертів у цій галузі рекомендують постраждалим із бойовими травмами без пульсу проводити двосторонню голкову декомпресію грудної клітки через потенційну користь і явну відсутність додаткової шкоди. Як наслідок, у Настановах TCCC тепер зазначено: «…. Пораненим з травмою тулуба або політравмою, у яких відсутні пульс або дихання, під час надання допомоги в польових умовах слід виконати двосторонню голкову декомпресію, щоб переконатися, що у них немає напруженого пневмотораксу до того, як припинити надання допомоги».

Не всі постраждалі на полі бою є жертвами вибуху або проникаючої травми. Зупинка кровообігу за відсутності вибухової або проникаючої травми може вимагати розгляду питання про початок СЛP.

Наприклад, у важких випадках гіпотермії в пораненого можуть не визначатися ознаки життя, але вони відновляться після активного зігрівання; і якщо розпочати серцево-легеневу реанімацію, прогноз постраждалого може покращитися. Подібним чином у тих, хто тонув, може статися зупинка серця. Іншою ситуацією, з якою ви можете зіткнутися, є ураження електричним струмом, коли відновлення нормальної серцевої діяльності відбувається з запізненням, але трапляється навіть за відсутності дефібриляції. Ці та інші нетравматичні випадки зупинки серця можуть змусити вас розглянути можливість серцево-легеневої реанімації.

Однак ті самі потенційні недоліки, згадані раніше, застосовуються і в цих випадках. Якщо ситуація небезпечна, під час проведення серцево-легеневої реанімації особи, які надають допомогу, ризикують стати постраждалими. Ресурси, які необхідно виділити для належної серцево-легеневої реанімації, є значними. Необхідно залучити кількох людей для виконання компресій та вдихів, можливо, протягом значного періоду часу, залежно від варіантів евакуації і транспортування. Успіх бойового завдання не повинен ставитися під загрозу, і бойовий медик повинен зважити на всі ці проблеми, приймаючи рішення щодо початку та припинення спроб СЛP.

Під час даного модуля ми не розглядали цього моменту, але важливо розуміти наведене в Настановах TCCC щодо Допомоги на етапі тактичної евакуації твердження: «Можна спробувати провести СЛP під час цього етапу надання допомоги, якщо поранений не має явно смертельних ран і прибуде до закладу з можливістю надання хірургічної допомоги протягом короткого періоду часу. СЛP не слід проводити, якщо це негативно вплине на виконання бойового завдання або призведе до відмови в рятівній допомозі іншим постраждалим».

Це те саме відео, яке було показано в модулі про порушення дихання. Оскільки минуло трохи часу з тих пір, як ми його дивилися, ми переглянемо процедуру повторно до того, як перейти на станцію практичних навичок.

ДВОСТОРОННЯ ГОЛКОВА ДЕКОМПРЕСІЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ (ВІДЕО)

PDF Картка практичної навички Двостороння голкова декомпресія грудної клітки

Читати pdf файл

Під час цього модуля ми розглянули серцево-легеневу реанімацію в польових умовах.

Ми підкреслили, що серцево-легеневу реанімацію не слід розпочинати для пораненого, який отримав вибухову або проникаючу травму та не має пульсу, дихання чи ознак життя. Проте пораненим з травмою тулуба або політравмою, у яких немає пульсу чи дихання, слід виконати двосторонню голкову декомпресію грудної клітки. Крім того, можливість СЛP слід розглянути при деяких нетравматичних станах.

На станції практичних навичок ви відпрацювали та закріпили виконання двосторонньої голкової декомпресії грудної клітки.

Щоб завершити цей модуль, перевірте вивчене за допомогою запитань, поданих нижче (відповіді знаходяться під зображенням).

Перевірка вивченого

Відповіді

Чи слід розпочинати серцево-легеневу реанімацію пораненому з вибуховою або проникаючою травмою, в якого немає пульсу, дихання чи ознак життя?

Реанімація на полі бою для постраждалих від вибуху або проникаючої травми, у яких немає пульсу, дихання та інших ознак життя, не буде успішною, і її не слід навіть починати.

Коли слід проводити двосторонню голкову декомпресію грудної клітки?

Пораненим із травмою тулуба або політравмою, які не мають пульсу чи дихання, під час допомоги в польових умовах слід виконати двосторонню голкову декомпресію, щоб переконатися, що у них немає напруженого пневмотораксу.

За яких обставин ви повинні розглянути можливість серцево-легеневої реанімації в польових умовах?

У важких випадках переохолодження, утоплення, ураження електричним струмом або інших нетравматичних випадках зупинки кровообігу.